Вітаю Вас Гість!
Понеділок, 10.12.2018, 23:05
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Стройова підготовка [0]
Містить конспекти уроків з розділу стройова підготовка
Вогнева підготовка [0]
Містить конспекти уроків з вогневої підготовки
Тактична підготовка [1]
Містить конспекти уроків з тактичної підготовки
МІЖНАРОДНЕ ГУМАНІТАРНЕ ПРАВО [2]
Цивільна оборона [2]

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 27

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Погода

Відвідування

Вхід на сайт

Пошук

Годинник

Друзі сайту

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Каталог файлів

Головна » Файли » Конспекти уроків » Цивільна оборона

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ МИРНОГО І ВОЄННОГО ЧАСУ
15.11.2015, 20:51

Тема. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу. Класифікація та причини виникнення надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу. Надзвичайні ситуації мирного часу та їх вплив на довкілля та безпеку життєдіяльності людини.

ДГП: Дилема очевидця

Мета:

  • вивчити з учнями визначення аварій, катастроф і стихійних лих, характеристику та причини їх виникнення;
  • вивчити з учнями характеристику осередків ура­ження, що виникають під час стихійних лих;
  • ознайомити учнів з характеристикою осередків ураження під час аварій на атомних електростанціях; залі­зничному транспорті; на підприємствах, які використовують у виробництві сильнодіючі отруйні речовини;
  • вчити учнів давати об’єктивну оцінку навколишньому світу розглянути фактичні гуманітарні вчинки з перешкодами і ризиком, з якими стикаються очевидці перш, ніж діяти, вплив та його наслідки, безпосередні та довготривалі, ті, які вони в кінцевому результаті зробили;
  • дати можливість учням свої сприйняття даної ситуації порівняти з думками інших та скоригувати їх;
  • виховувати в учнів морально-психологічні якості, необхідні для дій у надзвичайних ситуаціях; почуття любові та поваги до Батьківщини та оточуючих, непримеримості до бездіяльності.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: комп’ютерний клас, відіофрагменти, фотоколаж, презентація “Надзвичайні ситуації мирного та воєнного часу”.

 

Хід уроку

І. Організація класу

Перевірка готовності класу до уроку

         Шикування відділення

         Доповідь чергового учня про готовність підрозділу до заняття.

 Стройовий тренаж

Учні виконують стройові прийоми: повороти на місці, вихід зі строю і постановка в стрій, підхід відхід до начальника, виконання військового вітання у строю.

Під час виконання прийомів звертається увага на правильність виконання, в разі помилки – повторення до правильності виконання прийому.

Учні переходять до компютерного класу.

Перевірка домашнього завдання (тестування)

 Запуск програми "Тест" (Додаток 1)

Тест містить 12 питань з варіантами відповідей, на його виконання відводиться 6 хвилин, оцінюється по 12-ти бальній шкалі, після закінчення тесту учень отримує оцінку, виставлену комп’ютером, про яку інформує вчителя.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Ознайомлення з темою, метою та завданнями уроку.

В ході лекції вчитель використовує презентацію на тему “Надзвичайні ситуації мирного та воєнного часу”.

(учні паралельно розповіді викладача працюють з презентацією)

Матеріали лекції

Аварія — це пошкодження механізмів, устаткування, обладнання, споруд і будівель. Аварії може також зазнати літак, пароплав, автомобіль, залізничний транспорт тощо.

Виникають аварії в комунально-енергетичних мере­жах, на промислових підприємствах (з вибухами і поже­жами, з викиданням або розливанням СДОР). Якщо ці порушення нормальної роботи певних механізмів не дуже значні та не призвели до серйозних людських втрат, їх відносять до розряду аварій.

Катастрофа — це велика промислова аварія з тра­гічними наслідками, часто із загибеллю людей. Викладач пояснює, що чітко визначених меж та різниці між аварією і катастрофою не існує. Головним критерієм є тяжкі наслідки втрат та загибель людей. Потім викладач роз­повідає про небезпечні природні явища та стихійні лиха, пояснює, що природні і надзвичайні ситуації розподіля­ються за видами стихійних лих на групи стосовно при­родних явищ, які спричинили їх:

—геофізичні (геологічні);

—гідрометеорологічні (метеорологічні, агрометеоро­логічні, гідрологічні, морські);

—геліогеофізичні (масові затоплення).

Основні види стихійних лих — землетруси, пожежі, повені, селеві потоки, зсуви, снігові замети.

Зем­летруси можуть бути слабкими, помірними, достатньо сильними, сильними, дуже сильними, руйнівними, катастрофічними. Як правило, до стихійних лих призводять землетруси силою понад 5—6 балів за 12-бальною шкалою Меркаллі.

Бурани, урагани, шквали, смерчі - при швид­кості вітру понад 25м/сек.

Сильні дощі та грози — при кількості опадів 50 мм протягом 12 годин.

Сильні снігопади — при кількості опадів понад 20 мм за 12 і менше годин. Великий град — при величині градин понад 20 мм. Пилові бурі — при швидкості вітру понад 15 м/сек. Суховії — при збере­женні температури 25 і більше градусів протягом 3—5 днів і при швидкості вітру понад 5 м/сек. Сильні тумани — при видимості менше як 100 м.

Пожежі як природні явища бувають лісові, болотні (торф'яні), степові, польові. Пожежі за площею поділя­ються також на окремі, масові, суцільні; за характером горіння — на нижні, верхні та підземні.

Повені — це значне перевищення звичайного рівня води у водоймищах, внаслідок чого можливі затоплення частини населених пунктів, які знаходяться в низинах, чи пошкодження промислових об'єктів і транспортних комунікацій.

Селевий потік — це стрімкий рух з гір селю, тобто суміші води, піску, каміння, глини та щебеню, що утворився в гірській місцевості від руйнування за­валених та моренних озер. Снігові лавини, обвали чи зсуви падають чи сходять з крутих схилів із швидкістю 20—30 м/сек.

У приморських районах існує небезпека виникнення тайфунів, цунамі, сильних хвилювань, підвищення рівня моря. Вивчивши їх кваліфікацію, ступінь і характер дії на населення, природу та промислові об'єкти, викладач може вибрати найбільш небезпечні для повної характеристики.

(учні слідкують і знайомляться з прикладами по презентації)

Наводяться найха­рактерніші приклади виникнення стихійних лих та їх наслідків для населення, природи, екології, промислових об'єктів.

Поточна перевірка знань (усно)

Перевіряється засвоєння кожним учнем загальних характеристик, причин виникнення стихійних лих, аварій та катастроф, які можуть виникнути на певній території.

Характер наслідків аварій за­лежить від виду і масштабів, особливостей промисловості та обставин, за яких вони виникли. Найбільш небезпе­чними наслідками аварій є вибухи та пожежі.

Перераховуються найпоширеніші причини аварій та катастроф на підприємствах. Найнебезпечнішими є аварії на об'єктах газової, нафтової, хімічної промисловості, що викликають забруднення атмосфери, розливання нафтопродуктів та агресивних рідин, а також підприємствах, які мають холодильні установки, де ви­користовується аміак; водопровідні та очисні споруди, на яких використовується хлор; залізничні станції, на яких є колії для відстою рухомих поїздів з СДОР, склади і бази із запасами отрутохімікатів. Перелічуємо потенційно небезпечні підприємства, які роз­ташовані в районі певної місцевості.

(Викладач зна­йомить учнів з порядком їх дій і правилами поведінки під час виникнення аварій та катастроф, які можливі в певному районі.)

Навчальні питання:

1.Характеристика осередків ураження внаслідок зе­млетрусів, повеней, пожеж, їх вплив на людей.

2.Характеристика осередків ураження при аваріях на атомних електростанціях, залізничному транспорті, на підприємствах, які використовують у виробництві силь­нодіючі отруйні речовини, їхні уражальні властивості.

(Звертається увага учнів на те, що, як свідчить практика, стихійні лиха можуть призвести до катастрофічних наслідків, загибелі людей і завдати великих матеріальних збитків. Для прикладу можна назвати наслідки землетрусу у Вірменії 7 грудня 1988 року, які спричинили руйну­вання трьох міст, 58 селищ і масову загибель людей.

Дається коротка характеристику осередків ураження, використовуються при плакати ЦО і ка­дри презентації «Дії населення в осередках ураження».)

Землетрус — сила і характер руйнувань в осередку ураження вимірюється інтенсивністю енергії на поверхні землі, яка визначається за 12-бальною шкалою і приз­водить до пошкоджень та руйнувань будівель, споруд, інженерних комунікацій, поранення і загибелі людей, які опинились у районі землетрусу, що відбувається вна­слідок пошкодження чи руйнування будівель, споруд, пожеж, затоплення та інших причин.

Під час землетрусу в горах відбуваються обвали, зсуви, сходження снігових лавин. Підводні землетруси — цу­намі — являють собою довгоперіодні океанські хвилі, які, наближаючись до берега, утворюють водяні вали висотою 10—15 м і більше.

Під час затоплення трапляються випадки руйнування будівель, споруд, ділянок доріг, пошкодження гідротех­нічних і дорожніх споруд, підтоплення підвалів і перших поверхів будівель, які стають непридатними для вико­ристання, псування обладнання, агрегатів, майна і т. п.

Пожежі знищують будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності. Відбувається ураження людей продуктами горіння. При невчасних заходах по ліквідації пожеж окремі осередки здатні переростати в масові по­жежі.

Бурі, урагани, смерчі і шторми при швидкості вітру 100 км/год і більше руйнують будівлі, ламають дерева, пошкоджують лінії електромереж і зв'язку, приз­водять до піщаних та сніжних заметів, затоплюють водою значні території. Люди отримують травми від уламків зруйнованих будівель і споруд, від предметів, дерев та ін., що летять на великій швидкості.

Сніжні лавини, замети порушують нормальну ро­боту усіх видів транспорту, промислову діяльність ви­робництва, комунально-енергетичних та інших об'єктів. Різкі перепади температур спричиняють обмерзання дро­ту та опор повітряних електропередач, зв'язку, проїзної частини шляхів і транспортних споруд.

Селеві потоки, зсуви, гірські обвали виклика­ють великі завали і руйнування автомобільних доріг та залізниць, будівель, споруд, населених пунктів, затоп­лення територій, загибель людей.

У ході заняття використовуються приклади, які пояснюють місця стихійних лих і характер їх дії на природу, населення і будівельні споруди, використову­ючи при цьому таблицю характеристики уражень на при­кладі стихійних лих, що трапилися у 1989—1995 pp., де вказується: вид і місце стихійних лих та аварій; рік, місяць; коротка характеристика завданих збитків; харак­терні масові руйнування та ураження.

Розкриваючи зміст другого питання, викладач підкре­слює, що крупні аварії на промислових об'єктах за об­сягом руйнувань і людських жертв, а також за характером наслідків можна порівняти із впливом сучасної зброї, вони можуть мати такі ж катастрофічні наслідки, як руйнування будівель, споруд, радіоактивне і хімічне за­бруднення значних територій, загибель людей.

Особливо небезпечні аварії на АЕС, де руйнування реакторів з ядерним паливом можуть призвести не тільки до радіоактивного забруднення значних площ, але й до виникнення уражаючої хвилі.

Осередки ураження при аваріях на АЕС характеризу­ються викидами радіонуклідів, причому особливо небез­печним для життя вважаються іони радію-134, радію-137 з періодом розпаду до 90 відсотків за 6 років.

Наприклад, при аварії на ЧАЕС викид радіонуклідів на 6 травня складав близько 63 кг, що відповідає 6,5 відсоткам їх кількості в реакторі на момент вибуху.

Під час вибуху 20 кт атомної бомби, скинутої на Хіросіму, випало 740 г радіоактивних відходів. Тобто викид радіонуклідів при аварії на ЧАЕС був еквівалентним дії приблизно 85 атомних бомб потужністю 20 кт.

Під час аварій виникають пожежі і великі радіоактивні зараження обширних територій, ураження людей. Під час аварії на ЧАЕС і незабаром після неї від радіоак­тивного зараження загинуло 29 чоловік, діагностована променева хвороба у 208 чоловік. Із зон, які прилягають до ЧАЕС, було евакуйовано 115 тис. чоловік, охоплено йодною профілактикою 5,4 млн. чоловік. Проведено дезактивацію 600 населених пунктів, на сотнях тисяч гектарів ураженої місцевості проведено агротехнічні за­ходи. Сумарні втрати народного господарства пере­вищили 8 млрд. крб. (на 1987 p.).

Характеризуючи осередки ураження на залізничному транспорті, необхідно зазначити, що аварії можуть бути як на шляху пересування, так і на залізничних станціях. Особливу небезпеку становлять аварії залізничного тран­спорту, який перевозить СДОР.

Осередки ураження СДОР на залізничному транспорті характеризуються руйнуваннями залізничних колій і по­їздів, вибухами та пожежами, отруєнням та загибеллю людей.

Запитання

Наведіть приклади аварій, які ви знаєте на залізничному транспорті

(Діти наводять приклади аварій на залізни­чному транспорті та їх наслідків для навколишнього середовища й населення, приділяючи особливу увагу причинам виникнення цих аварій.

Характеризуючи осередки ураження на підприємствах, які використовують у виробництві СДОР, викладач ще раз нагадує учням, що до цих об'єктів відносяться і підприємства хімічної, нафтопереробної промисловості; підприємства, що мають холодильні агрегати, в яких використовується аміак, водопровідні та очисні споруди, де використовується хлор, залізничні станції, що мають колії відстою рухомого складу із СДОР, склади і бази із запасами отрутохімікатів або інших СДОР.

Викладач пояснює, що найчастіше в народному гос­подарстві використовують такі СДОР: аміак, хлор, сір­чистий ангідрид, окис вуглецю, сірчистий вуглець, трьох-хлористий фосфор, фтористий водень, — і розкриває, використовуючи таблиці, основні властивості цих речо­вин, наголошуючи при цьому, що СДОР впливають згуб­но на людей, тварин і рослини внаслідок зараженості повітря і місцевості в небезпечних концентраціях, здат­них викликати отруєння.

За токсичним впливом СДОР в основному є речови­нами загальноотруйної чи задушливої дії, викликаної характером отруєння, і тому необхідно захищати насе­лення від парів і рідин СДОР.

Викладач пояснює, що осередком зараження СДОР прийнято називати територію, яка підлягає впливу СДОР, внаслідок чого виникає небезпека для життя людей. Кіль­кість вилитого від аварії СДОР загалом визначають по ємкості резервуара, з якого витекла або випарувалася рідина чи газ, або за площею затоплення та товщиною шару речовини на ній.)

 

ІІІ. Підсумок 1 частини теми уроку

ІV. Робота над другою частиною теми "Дилема очевидця"

Завдання:

•   Визначити складності, з якими можуть зустрітися очевидці, стаючи свідками загрози людській гідності

•      Навчитися аналізувати дилему

 

1.                Пояснення поняття "дилема"

Використовую знайомі висловлювання, щоб проілюструвати поняття "дилема"

"Я проклятий, якщо я працюю, і проклятий, якщо я не працюю".

"Між скелею і твердинею".

Вчитель наводить приклади даних висловлень і ставить запитання

Вчитель:

- Що таке дилема?

(Учні висловлюють думки, що таке дилема).

Вчитель:

- Наведіть приклади  і поясніть, що робить їх дилемою.

- Визначте основні особливості дилеми:

(Ситуація, що вимагає зробити вибір серед альтернативних дій (включаючи вибір не робити нічого), будь-який вибір має переваги і недоліки.)

Зазначаю, що в дилемі  "зробити найкраще з поганої ситуації" може здатися неможливим, тому що:

- Кожен вибір ймовірно створить проблеми;

- є непевність щодо наслідків вибору

(Використавши  приклад,  наведений учнями, (або додаток2) пропоную їм дати варіанти вибору відповіді на дилему).

 

Вчитель:

- Для кожного вибору дослідіть:

-         Який бажаний наслідок запропонованої вами дії?

-         Могли   б   бути   інші   наслідки?   (Дослідіть   ланцюги   можливих наслідків).

-         Що є невідомого чи непередбаченого у ситуації?

-         Хто ще залучений до неї? Як на них буде впливати ваша дія? Як вони   розглянуть   вашу  дію?  Як  погляди   інших  впливають   на результат?

2.       Дослідіть, з наведеного прикладу, складність гуманітарної дилеми, яка постала перед Венді

(Подається погляд Венді на дилему "Він просто забавлявся").

Вчитель:

- Уявіть себе безпосередньо на місці Венді, коли вона чекає поза в'язницею і напишіть про дві речі:

o      щоб ви зробили на місці Венді;

o      які можливі наслідки вашого вибору дії.

(Учні працюють самостійно в робочих зошитах час на роботу - 5 хвилин)

Вчитель:

Шановні учні,  обміняйтеся думками про дилему, що постала перед Венді, її роль як очевидця і можливі варіанти її дій. Розпочніть, зосереджуючись на тому, в якій ситуації знаходиться в'язень, з точки зору Венді.

 Що думають Венді й охоронець про людську гідність в'язня?

Щоб дослідити варіанти вирішення дилеми Венді, використайте "Робочий лист дилеми". (Див додаток 3)

Для кожного запропонованого  вибору, вказати можливі наслідки:

-         для в'язня;

-         щодо надії Венді побачити свого ув'язненого друга;

-         щодо теперішньої (та майбутньої) поведінки охоронця;

-         для її ув'язненого чорношкірого друга.

(Якщо це можливо для учнів, допомагаю їм зрозуміти цей реальний досвід, запропонувавши, подумати про Венді і тюремників як про тих, які належать до тієї ж самої групи, що і вони самі, також подумати про ув'язнених як про представників іншої групи, такої що контролюється їхньою групою в політичному, економічному і військовому плані)

V. Рефлексія.

o      Які позитивні наслідки мала б ця дія з гуманітарної точки зору?

o      Чи є щось, що могло б повернути справу на гірше? Для кого?

(Обговорення питань і ситуації)

Недостатній протест може підтвердити віру злочинців у справедливість їхніх дій.

Ервін Стауб, Корені зла

Вчитель:

- Подумайте ще  кілька  хвилин і вирішіть, що ви тепер зробили б, будучи на місці Венді. Запишіть свої висновки і обґрунтуйте причини такого вибору.

(Учні роблять  свої висновки та  обґрунтовують їх).

Під час здійснення багатьох гуманітарних вчинків люди стають перед дилемою вибору – чи варто захищати життя та гідність іншого, якщо при цьому виникає ризик для самої людини або навіть для тих, кого вони намагаються захистити.

Будь-який вибір може мати багатогранні та довгострокові наслідки для всіх його учасників.

VI. Підсумок уроку

Прояснити зміст опрацьованого матеріалу;

- зробити висновки

- закріпити і відкорегувати засвоєне.

VII. Домашнє завдання

Повторити пройдений матеріал.

 

Додаток 1

Тестові завдання

1.Перелічить загальновійськові статути ЗСУ

а) дисциплінарний, стройовий, гарнізонної та вартової служби,  

    внутрішньої служби

б) караульний, дисциплінарний, вільний

в) загальновійськові, статути родів військ

2. Назвіть звання вищого офіцерського складу (армійські звання)

а) майор, капітан, лейтенант

б) сержант майор, генерал

в) генерал-майор, генерал-лейтенант, генерал-полковник

3. До якої групи відноситься звання "молодший лейтенант"

а) вищий офіцерський склад

б) молодший офіцерський склад

в) старший офіцерський склад

4. До якої групи військових звань відноситься звання "капітан ІІІ рангу"

а) склад прапорщиків і мічманів

б) вищий офіцерський склад

в) старший офіцерський склад

5.Відстань по фронту між військовослужбовцями, підрозділами і частинами це

а) дистанція

б) інтервал

в) ширина фронту

6. Відстань між флангами

а) інтервал; б) дистанція; в) ширина строю

7. Відстань у глибину між військовослужбовцями, підрозділами та частинами

а) дистанція

б) інтервал

в) ширина строю

8.Правий (лівий) край строю

а) тил; б) фланг; в) фронт

9. Стрій, у якому військовослужбовці розміщені один біля одного на одній лінії

а) шеренга; б) колона; в) ряд

10. День Збройних Сил України

а) 23 лютого

б) 6 грудня

в) 9 травня

11. На строкову службу призиваються юнаки яким виповнилося

а) 17 років,  б) 18 років,   в) 20 років

12. Види військової служби

а) строкова; б) строкова і за контрактом; в) строкова, за контрактом, альтернативна

 

Додаток 2

Дилема: “Він просто забавлявся”

  Під час апартеїду в Південній Африці біла жінка Венді спробувала відвідати чорношкірого друга, який за свою політичну діяльність перебував у в'язниці. Керівництво в'язниці, що було білим, сказало їй, що білим ніколи не дозволяють відвідувати чорношкірих. Вона пішла до начальника в'язниці у кабінет. Можливо, тому що її чоловік був редактором однієї з газет міста, він дозволив їй побачити друга. Bенді повернулася до входу у в'язницю, щоб зачекати друга, з яким вона сподівалася побачитися. Подаємо її розповідь про те, що сталося потім.

  "Чекаючи, я помітила молодого чорношкірого в'язня в тюремних шортах кольору хакі і сорочці, який стояв неподалік від входу. Він був стурбованим і пригніченим - з виглядом людини, готової зробити все залежно від настрою або примхи білого "Бааса". Він стояв там, начебто йому наказали стояти там і чекати. З'явився білий охоронець і, проходячи повз в'язня, він раптом зробив загрозливий випад в його бік і почав кричати на нього. У голосі охоронця не було ніякого гніву він просто забавлявся. Руки в'язня відразу піднялися, щоб відгородив своє тіло від ударів, яких він очікував від нього. Одна рука захищала живіт, а інша піднялася до голови, і в'язень забелькотів у відповідь на запитання і насмішки, що посипалися на нього.

  Потім охоронець пішов далі, прямуючи до мене. Він бачив, що я не звожу з нього очей, і коли він подивився на мене, я зрозуміла, що він не тільки не соромився, але в його очах моя біла шкіра автоматично зробила мене спільником у тому, що він тільки що зробив.

Він пройшов повз мене, нудьгуючи, зник на декілька хвилин, а потім знову повернувся до чорношкірого в'язня. Коли він підійшов до нього ближче, в'язень зіщулився, його руки знову зайняли захисну позицію. Охоронець надзвичайно насолоджувався собою. Аудиторія (я) робила цю ситуацію набагато приємнішою для нього."

 

 

Додаток 3

Робочий лист дилеми

 

Проблема:

Дія:

За:                                                           Проти:      

Дія:                              

За:                                                           Проти:      

Дія:                              

За:                                                           Проти:      

Рішення й обгрунтування такого вибору

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Категорія: Цивільна оборона | Додав: Andre
Переглядів: 846 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar